Библия - Обещанное Восстановление

1-е до коринтян

Розділ 14

1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.

2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду.

4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.

6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?

7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?

8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?

9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!

10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!

11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.

12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!

13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!

15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.

17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.

18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.

19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!

21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.

23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“

26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!

27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!

28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.

30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!

31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!

32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,

33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Хай мовчить жінка в Церкві Як по всіх Церквах у святих, —

34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.

35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!

36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!

38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!

39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

1-е Послание к коринфянам

Глава 14

1 Стремитесь к любви, ревнуйте о дарах духовных, особенно же о том, чтобы пророчествовать.

2 Ибо, кто говорит языками, не людям говорит, но Богу; ибо никто не понимает: он духом говорит тайны.

3 Тот же, кто пророчествует, людям говорит в назидание и увещание и утешение.

4 Тот, кто говорит языками, себя назидает; тот, кто пророчествует, назидает церковь.

5 Я хочу, чтобы все вы говорили языками, но еще больше, чтобы вы пророчествовали: ибо тот, кто пророчествует, больше того, кто говорит языками, если только он не дает толкования, чтобы церковь получила назидание.

6 И теперь, братья, если я приду к вам, говоря языками, какую я принесу вам пользу, если не будет в моих словах или откровения, или познания, или пророчества, или наставления?

7 Но если бездушные предметы, издающие звук, будь то свирель или гусли, не дадут раздельных звуков, как распознают то, что играется на свирели или гуслях?

8 Ведь если труба издаст неясный звук, кто будет готовиться к бою?

9 Так и вы, если не издадите языком отчетливого слова, как распознают то, что говорится? Вы будете говорить на ветер.

10 Кто знает, сколько разных наречий в мире, и каждое из них выражает себя звуками?

11 Итак, если я не знаю значения наречия, я для говорящего буду варваром, и говорящий будет варваром для меня.

12 Так и вы, поскольку вы ревнуете о духах, для назидания церкви ищите их изобилия.

13 Поэтому говорящий языками пусть молится о толковании.

14 Ибо если я молюсь языками, то дух мой молится, но ум мой без плода.

15 Что же? Буду молиться духом, но буду молиться и умом; буду петь духом, но буду петь и умом,

16 потому что, если ты будешь благословлять в духе, то занимающий место непосвящённого, как скажет аминь на твое благодарение, раз он не знает, что ты говоришь?

17 Ибо ты хорошо благодаришь, но другой не назидается.

18 Благодарю Бога: я больше всех вас говорю языками;

19 но в церкви хочу пять слов сказать умом моим, чтобы и других наставить, нежели множество слов языками.

20 Братья, не будьте детьми по разуму; на злое будьте младенцами, но по разуму будьте совершенными.

21 В Законе написано: иноязычными и устами иных буду говорить народу этому, но и так не послушают Меня, говорит Господь.

22 Таким образом языки служат знамением не для верующих, но для неверующих, пророчество же не для неверующих, но для верующих.

23 Поэтому, если вся церковь сойдется вместе, и все будут говорить языками, и войдут непосвящённые или неверующие, не скажут ли они, что вы безумствуете?

24 Если же все пророчествуют и войдет кто неверующий или непосвящённый, то он обличается всеми, судится всеми;

25 сокровенное сердца его обнаруживается, и так, павши ниц, он поклонится Богу и провозгласит: действительно, Бог — между вами.

26 Что же, братья? Когда вы сходитесь, у каждого есть псалом, есть наставление, есть откровение, есть язык, есть толкование: всё да будет к назиданию.

27 Говорит ли кто языками, — каждый раз двое или, самое большое, трое, и по очереди, и один пусть толкует.

28 Если же нет толкователя, молчи в церкви и говори себе и Богу.

29 А пророки пусть говорят двое или трое, и другие пусть судят.

30 Если же, пока он сидит, другому будет откровение, первый пусть молчит.

31 Ибо вы можете все один за другим пророчествовать, чтобы все поучались и все получали утешение.

32 И духи пророков пророкам послушны;

33 ибо Бог не есть Бог беспорядка, но мира. Как во всех церквах у святых,

34 жены в церквах да молчат, ибо не разрешается им говорить, но пусть будут послушны, как и Закон говорит.

35 Если же они хотят чему научиться, пусть спрашивают дома своих мужей; ибо стыдно жене говорить в церкви.

36 Или от вас слово Божие вышло? Или до вас одних оно достигло?

37 Если кто считает себя пророком или духовным, тот пусть познаёт то, что я пишу вам: что это — Господня заповедь.

38 Если же кто не знает, его не знает Бог.

39 Итак, братья мои, ревнуйте о том, чтобы пророчествовать, и не препятствуйте говорить языками.

40 Но пусть всё происходит благообразно и в порядке.

1-е до коринтян Розділ 14	1-е Послание к коринфянам Глава 14
1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.	1 Стремитесь к любви, ревнуйте о дарах духовных, особенно же о том, чтобы пророчествовать.
2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.	2 Ибо, кто говорит языками, не людям говорит, но Богу; ибо никто не понимает: он духом говорит тайны.
3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду.	3 Тот же, кто пророчествует, людям говорит в назидание и увещание и утешение.
4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.	4 Тот, кто говорит языками, себя назидает; тот, кто пророчествует, назидает церковь.
5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.	5 Я хочу, чтобы все вы говорили языками, но еще больше, чтобы вы пророчествовали: ибо тот, кто пророчествует, больше того, кто говорит языками, если только он не дает толкования, чтобы церковь получила назидание.
6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?	6 И теперь, братья, если я приду к вам, говоря языками, какую я принесу вам пользу, если не будет в моих словах или откровения, или познания, или пророчества, или наставления?
7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?	7 Но если бездушные предметы, издающие звук, будь то свирель или гусли, не дадут раздельных звуков, как распознают то, что играется на свирели или гуслях?
8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?	8 Ведь если труба издаст неясный звук, кто будет готовиться к бою?
9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!	9 Так и вы, если не издадите языком отчетливого слова, как распознают то, что говорится? Вы будете говорить на ветер.
10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!	10 Кто знает, сколько разных наречий в мире, и каждое из них выражает себя звуками?
11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.	11 Итак, если я не знаю значения наречия, я для говорящего буду варваром, и говорящий будет варваром для меня.
12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!	12 Так и вы, поскольку вы ревнуете о духах, для назидания церкви ищите их изобилия.
13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.	13 Поэтому говорящий языками пусть молится о толковании.
14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!	14 Ибо если я молюсь языками, то дух мой молится, но ум мой без плода.
15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.	15 Что же? Буду молиться духом, но буду молиться и умом; буду петь духом, но буду петь и умом,
16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.	16 потому что, если ты будешь благословлять в духе, то занимающий место непосвящённого, как скажет аминь на твое благодарение, раз он не знает, что ты говоришь?
17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.	17 Ибо ты хорошо благодаришь, но другой не назидается.
18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.	18 Благодарю Бога: я больше всех вас говорю языками;
19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!	19 но в церкви хочу пять слов сказать умом моим, чтобы и других наставить, нежели множество слов языками.
20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!	20 Братья, не будьте детьми по разуму; на злое будьте младенцами, но по разуму будьте совершенными.
21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.	21 В Законе написано: иноязычными и устами иных буду говорить народу этому, но и так не послушают Меня, говорит Господь.
22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.	22 Таким образом языки служат знамением не для верующих, но для неверующих, пророчество же не для неверующих, но для верующих.
23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?	23 Поэтому, если вся церковь сойдется вместе, и все будут говорить языками, и войдут непосвящённые или неверующие, не скажут ли они, что вы безумствуете?
24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,	24 Если же все пророчествуют и войдет кто неверующий или непосвящённый, то он обличается всеми, судится всеми;
25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“	25 сокровенное сердца его обнаруживается, и так, павши ниц, он поклонится Богу и провозгласит: действительно, Бог — между вами.
26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!	26 Что же, братья? Когда вы сходитесь, у каждого есть псалом, есть наставление, есть откровение, есть язык, есть толкование: всё да будет к назиданию.
27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!	27 Говорит ли кто языками, — каждый раз двое или, самое большое, трое, и по очереди, и один пусть толкует.
28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!	28 Если же нет толкователя, молчи в церкви и говори себе и Богу.
29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.	29 А пророки пусть говорят двое или трое, и другие пусть судят.
30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!	30 Если же, пока он сидит, другому будет откровение, первый пусть молчит.
31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!	31 Ибо вы можете все один за другим пророчествовать, чтобы все поучались и все получали утешение.
32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,	32 И духи пророков пророкам послушны;
33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Хай мовчить жінка в Церкві Як по всіх Церквах у святих, —	33 ибо Бог не есть Бог беспорядка, но мира. Как во всех церквах у святых,
34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.	34 жены в церквах да молчат, ибо не разрешается им говорить, но пусть будут послушны, как и Закон говорит.
35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!	35 Если же они хотят чему научиться, пусть спрашивают дома своих мужей; ибо стыдно жене говорить в церкви.
36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?	36 Или от вас слово Божие вышло? Или до вас одних оно достигло?
37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!	37 Если кто считает себя пророком или духовным, тот пусть познаёт то, что я пишу вам: что это — Господня заповедь.
38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!	38 Если же кто не знает, его не знает Бог.
39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!	39 Итак, братья мои, ревнуйте о том, чтобы пророчествовать, и не препятствуйте говорить языками.
40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!	40 Но пусть всё происходит благообразно и в порядке.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

1-е до коринтян

Розділ 14

1-е Послание к коринфянам

Глава 14

1-е до коринтян

Розділ 14

1-е Послание к коринфянам

Глава 14

Старий завіт

Новий завіт

1-е до коринтян

Розділ 14

1-е Послание к коринфянам

Глава 14

1-е до коринтян

Розділ 14

1-е Послание к коринфянам

Глава 14

Старий
завіт

Новий
завіт